Війна в Афганістані (а точніше, її завершення з боку США) та виведення американських військ з Кабула – події, які вже кілька місяців не сходять зі шпальт світових медіа. Але чи можна розглядати цей конфлікт окремо від інших проблем, що роками терзають регіон? Що спільного з Афганістаном мають війна в Сирії, постання Ісламської держави чи конфлікт між Саудівською Аравією та Іраном, гуманітарна криза й кривава війна в Ємені? Чи «Аль-Каїду» та ІДІЛ, а також інші терористичні організації знищено повністю, чи, може, їхні осередки та головні штаби розташовані деінде? Від Арабської весни минуло вже понад 10 років.
Давно немає в живих диктаторів: Саддама Хусейна в Іраку, Хосні Мубарака в Єгипті чи Муаммара Каддафі в Лівії. Чи справді жителі Близького Сходу та сусідніх арабських країн сьогодні вільні люди? А як щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту, до якого раз у раз повертаються різні політики та політичні угруповання? І зрештою: чи можливий – і коли – тривалий мир на Близькому Сході? Про все це ми поговоримо з гостями та гостинями під час зустрічі в межах GLOBAL WRO.
Мета зустрічі – заохотити вроцлав’ян розширити свій погляд на політичні, соціальні та культурні реалії. Ми обговоримо якість життя в неєвропейських країнах, збройні конфлікти, масові міграції. Не оминемо й складних тем, як-от війна, вимушене переселення, порушення прав людини в тій чи іншій країні.
Реєстрація: http://kalejdoskopkultur.pl/?p=4626
Формат зустрічі: дискусія
Запрошуємо: усіх, кого цікавить ця тема
Кількість місць у залі: 20
Онлайн-трансляція у Facebook
Формат зустрічі: дискусія
Запрошуємо: усіх, кого цікавить ця тема
Кількість місць у залі: 20
Онлайн-трансляція у Facebook
Зіад Абу Салех – сирієць, який живе у Вроцлаві з 1983 року. 1989 року закінчив інформатику, а 1997 року здобув ступінь доктора соціології. З 2000 року – викладач університету з досвідом у гуманітарних науках. Співпрацює з Університетом SWPS та WSB у Вроцлаві, викладає міжкультурну соціологію. З 2000 року – експерт з питань переговорів і міжкультурної комунікації між Польщею та арабським світом, проводить також бізнес-тренінги. Автор книжки «W poszukiwaniu piątego kąta, czyli obcokrajowcy o Polakach» («У пошуках п’ятого кута, або Іноземці про поляків»), а також численних публікацій і наукових статей про процеси та проблеми, пов’язані з арабською спільнотою в Польщі та Європі. За власним вибором вважає себе членом обох національних спільнот: польської та сирійської.
Діана Кадрі – народилася в Польщі, але у 13 років разом із батьками емігрувала до Йорданії, де провела більшу частину життя. Вже 5 років знову живе в Польщі й має у Вроцлаві невеликий власний бізнес. За її словами, те, що вже в дитинстві вона була частиною двох таких різних культур, пробудило в ній потребу бачити зв’язки та спільні «універсальні» цінності. Це прагнення зрозуміти привело її до політики, зокрема західної політики на Близькому Сході, а також до опису динаміки міжнародних відносин.
Мацей Стасерський – юрист, фахівець з імміграційного права, яким займається майже десятиліття. Експерт з легалізації перебування та працевлаштування іноземців у Польщі, підприємець. Поза роботою – кінокритик, блогер, який багато років розвиває блог-платформу Watching Closely, подкастер, активіст, що займається питаннями імміграційного права, становища меншин у Польщі та справами ЛГБТК+ спільноти.
Пьотр Кашувара – журналіст. Вже 20 років співпрацює з багатьма польськими виданнями, зокрема Onet.pl, Polsat News, Третьою програмою Польського радіо, Radio Wrocław, Money.pl. Головний редактор і засновник порталу www.KolorowePtaki.com. Викладач Інституту журналістики Вроцлавського університету, воєнний кореспондент з Донбасу на сході України, один з небагатьох західних журналістів, які побували в так званій «Донецькій народній республіці». Воєнний кореспондент з Грузії, Нагірного Карабаху, Західного берега річки Йордан, журналіст-розслідувач, репортер, автор документальних фільмів. Спеціалізується на філософії Зигмунта Баумана та прозі Станіслава Лема, «лемолог».
Dialogopolis реалізується в межах проєкту ReSTART, який співфінансується з Національної програми Фонду притулку, міграції та інтеграції (FAMI) та державного бюджету.
