«Межі моєї мови означають межі мого світу», – писав філософ Людвіг Вітгенштайн. Якщо ми не вміємо чогось назвати, то зазвичай не вміємо про це й подумати. Отже, воно не вміщується в нашу картину світу.
У динаміці мовців переважають різні суперечливі тенденції, як-от цікавість до нових слів і водночас опір новим версіям відомих назв – наприклад, фемінативам, тобто жіночим назвам професій і занять. Проте найбільшу мовну революцію останнім часом викликають нейтративи – колись їх називали формами середнього роду – та вся пов’язана з ними граматика небінарності.
А як до цього ставляться словники, граматичні правила та мовний узус? Про все це ми поговоримо з візуальною мисткинею Ліліаною Зеїц (Піскорською) та Марзен Лізурей, знавчинею мови й активісткою. Розмова відкриє виставку Ліліани Зеїц (Піскорської) «My wszystkie» («Ми всі»).
Ведуча: Дарія Судол
Гості розмови: Ліліана Зеїц (Піскорська), Катажина Лісовська, Агата Креска
Реєстрація: https://bit.ly/wszyscy_i_wszystkie
Формат зустрічі: розмова з подальшою дискусією з публікою
Запрошуємо: усіх, кого цікавить ця тема
Кількість місць у залі: 20
Гості розмови: Ліліана Зеїц (Піскорська), Катажина Лісовська, Агата Креска
Реєстрація: https://bit.ly/wszyscy_i_wszystkie
Формат зустрічі: розмова з подальшою дискусією з публікою
Запрошуємо: усіх, кого цікавить ця тема
Кількість місць у залі: 20
Ліліана Зеїц (Піскорська) – візуальна мисткиня, докторка образотворчого мистецтва, квір-феміністка. Лауреатка численних нагород, зокрема Нагороди глядацьких симпатій конкурсу Spojrzenia 2019, OP YOUNG 2020. Її роботи є в приватних і публічних колекціях, таких як Національна галерея мистецтва «Захента» (Zachęta) та Muzeum Współczesne Wrocław. У своїй творчості аналізує суспільні проблеми з позиції радикальної чутливості, а також взаємозв’язки між державою, центральноєвропейською ідентичністю та становищем периферійних ідентичностей. Під іменем Ліліана Зеїц творить з лютого 2020 року.
Катажина Лісовська – працює на кафедрі теорії літератури Інституту польської філології Вроцлавського університету. Цікавиться проблематикою тіла, статі та сексуальності в літературі й літературознавстві, а також практикою (і теорією) анархізму. Опублікувала книжку «Metaforyczność w dyskursie genderowym polskiego literaturoznawstwa po 1989 roku» («Метафоричність у ґендерному дискурсі польського літературознавства після 1989 року», Краків, 2019).
Агата Креска – феміністична активістка, діячка в обстоюванні рівності. Учасниця проєкту фундації Spunk з сексуальної та антидискримінаційної освіти, незабаром – секс-освітянка.
Кілька років була пов’язана з партією Razem, нині – громадська асистентка депутатки Агнешки Дзем’янович-Бонк.
Співзасновниця ініціативи «Wrocław wspiera Nauczycieli» («Вроцлав підтримує вчителів»). Співпрацює з Kultura Równości. Мати.
Кілька років була пов’язана з партією Razem, нині – громадська асистентка депутатки Агнешки Дзем’янович-Бонк.
Співзасновниця ініціативи «Wrocław wspiera Nauczycieli» («Вроцлав підтримує вчителів»). Співпрацює з Kultura Równości. Мати.
Дарія Судол – культурна критикиня, викладачка університету, журналістка, активістка, феміністка. Громадська освітянка, аніматорка культури та координаторка проєктів, яка багато років пов’язана з неурядовим сектором і діяльністю, спрямованою на активізацію місцевих спільнот. Залучена до низки соціально-культурних ініціатив і низових рухів за рівність, активно діє на користь людей, що зазнають виключення, жіночих спільнот, дотримання прав тварин і захисту довкілля. Голова фундації Fundacja Punkt Widzenia. Кураторка Dialogopolis.
Dialogopolis реалізується в межах проєкту ReSTART, який співфінансується з Національної програми Фонду притулку, міграції та інтеграції (FAMI) та державного бюджету.
