Таких масштабних протестів і репресій, свідками яких ми є в Білорусі вже понад рік, не було ще ніколи, відколи країною керує Олександр Лукашенко. «Останній диктатор» Європи, як його часто називають, тримає владу у своїх руках з 1994 року. Після сфальсифікованих ним виборів 2020 року країну охопили масові протести. Багато опозиціонерів потрапили до в’язниці, а арешти, побиття, нічні обшуки, раптові затримання та багато інших репресій торкнулися вже тисяч громадян.
Тож дедалі більше людей вирішують утекти з власної країни. Які сьогодні шанси в протестувальників? Чи є взагалі ще сенс протестувати в Білорусі? Тема Білорусі лише зрідка з’являється в польських медіа, а білоруси, які живуть у нашій країні, роблять усе можливе, щоб справа їхньої свободи не зникла з поля зору світу. Про все це ми поговоримо з гостями та гостинями під час зустрічі в межах GLOBAL WRO – Prasówka z Wrocławia (огляд преси з Вроцлава).
Ведучий: Пьотр Кашувара
Гості та гостині дискусії: Тетяна Іванова, Франек Ославський, Томаш Вілінський, Вітольд Добровольський.
Реєстрація:
http://kalejdoskopkultur.pl/?p=4648
Формат зустрічі: дискусія
Запрошуємо: усіх, кого цікавить ця тема
Кількість місць у залі: 20
Онлайн-трансляція у Facebook
Тетяна Іванова – багаторічна діячка білоруської меншини у Вроцлаві, аспірантка Вроцлавського університету, стипендіатка програми імені Лейна Кіркланда. Має 15-річний досвід підтримки білоруської меншини у Вроцлаві як активістка фундації «Za Wolność Waszą i Naszą» («За вашу і нашу свободу»). Після сфальсифікованих виборів у Білорусі 2020 року почала працювати на підтримку мігрантів. Реалізувала багато проєктів, зокрема Фестиваль незалежної білоруської культури (2010–2021), Дні пам’яті Наталії Горбаневської (2014–2016).
Франек Ославський – білоруський активіст, який понад 20 років живе у Вроцлаві. Один з головних організаторів протестів білорусів, що відбуваються у Вроцлаві від самого початку революції за нашим східним кордоном. Його називають «вроцлавською Ніною Багінською»: він не пропустив жодного зібрання на підтримку Білорусі, організованого у Вроцлаві. Зазвичай його можна побачити з білоруським біло-червоно-білим прапором на плечах.
Томаш Вілінський – правозахисник, фахівець з міжнародного кримінального права, адвокат. Від президентських виборів у Білорусі 2020 року активно підтримує людей, яких переслідує режим Олександра Лукашенка, зокрема поляків і білорусів. Представник трьох поляків, затриманих і підданих катуванням у серпні 2020 року; співпрацює зі штабом Святлани Ціханоўскай, Білоруським національним антикризовим управлінням та Центром білоруської солідарності. Домігся порушення першого в Європі розслідування щодо позбавлення волі з особливим знущанням і застосування катувань білоруським режимом.
Вітольд Добровольський – репортер і воєнний кореспондент, зокрема з Донбасу на сході України. Письменник, журналіст, лауреат премії Grand Press Photo 2020 за світлини зі студентських протестів у Гонконзі 2019 року. Журналіст, автор книжок, зокрема «Ruch Azowski. Ideologia, działalność i walka ukraińskich nacjonalistów» («Азовський рух. Ідеологія, діяльність і боротьба українських націоналістів»). Вітольд Добровольський був одним з поляків, затриманих у Білорусі під час першої хвилі протестів.
Пьотр Кашувара – журналіст. Вже 20 років співпрацює з багатьма польськими виданнями, зокрема Onet.pl, Polsat News, Третьою програмою Польського радіо, Radio Wrocław, Money.pl. Головний редактор і засновник порталу
www.KolorowePtaki.com. Викладач Інституту журналістики Вроцлавського університету, воєнний кореспондент з Донбасу на сході України, один з небагатьох західних журналістів, які побували в так званій «Донецькій народній республіці». Воєнний кореспондент з Грузії, Нагірного Карабаху, Західного берега річки Йордан, журналіст-розслідувач, репортер, автор документальних фільмів.
Dialogopolis реалізується в межах проєкту ReSTART, який співфінансується з Національної програми Фонду притулку, міграції та інтеграції (FAMI) та державного бюджету.